Стратегічні орієнтири » Стратегія і тактика в роботі фінансиста » Тимофійчук Х.Д. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
24-05-2011, 20:39

Тимофійчук Х.Д. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства

Категорія: Стратегія і тактика в роботі фінансиста

УДК 336
© Тимофійчук Х.Д., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-53с

Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства

Ринкова система перетворення механізмів ведення бізне¬су обумовлена зміною форм та методів управління адаптацією підприємства до змін зовнішнього середовища. Для цього підприємству необхідно, насампе¬ред, найбільш повно враховувати зміни в конкурентному середовищі, які є потенційними загрозами і майбутніми можливостями. Потрібно передбачити непідконтрольні сили, критичні тенденції з боку оточення та обмежити їх можливий вплив на підприємство.
Актуальним для забезпечення цілісності господарської системи підприємства є прий¬няття економічних рішень стосовно стратегічного управління доходами та витратами, рухом активів, капіталу та грошових потоків, управ¬ління структурою капіталу та іншими аспектами його діяльності. Забезпече¬ність підприємства необхідною сумою капіталу та різних видів активів є осно¬вою його функціонування і запорукою стабільного позиціювання на ринку. Саме фінансове забезпечення господарської системи підприємства є необ¬хідною умовою реалізації поставлених стратегічних завдань.
Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства є частиною загальної системи управління підприємством, що забезпечує вплив на чинники, від яких залежить загальний результат діяльності суб’єкта.
Дослідження механізму стратегічного управління фінансовою стійкіс¬тю підприємства проводили як вітчизняні, так і закордонні вчені-економісти: І.О. Бланк, А.Е. Воронкова, І.В. Дем'яненко, В.І. Іващенко, В.М. Кочеткова, Л.О. Лігоненко, С.В. Оборська, Н.В. Тарасенко, З.Є. Шершьова, зарубіжні В.Г. Артеменко, Л.Т. Гіляровська, А.В. Грачова, Дж. Джоборд, О.В. Єфімова, Г.В. Савицька, О.С. Стоянова, К. Уолш [1, с. 384].
Згідно аналізу фінансового стану суб’єктів підприємництва України протягом 2008 – 2010 рр. можна зробити висновок про зниження рівня їх фінансової стійкості, починаючи з другого півріччя 2008 року. Про це свідчить:
1) зменшення капіталу суб’єктів підприємництва. Так, за 9 місяців 2010 р. резервний капітал вітчизняних підприємств зменшився порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 1 931,6 млн. грн. або на 7,5 %; нерозподілений прибуток підприємств зменшився на 38 971,5 млн. грн. або на 50,8 %;
2) зменшення обсягів реалізації продукції. Обсяг реалізованої промислової продукції за 10 місяців 2010 р. зменшився на 21,4 %, порівняно з аналогічним періодом 2009 р.;
3) низькі показники ліквідності суб’єктів підприємництва. Станом на 30.09.2010 р. кредиторська заборгованість суб’єктів підприємництва перевищує дебіторську заборгованість на 117 337,9 млн. грн. або 1,16 разу;
4) зменшення обсягів інвестицій. Обсяги інвестицій в основний капітал суттєво скоротилися – на 43,7 % за 9 місяців 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. Скорочення обсягів інвестицій було значним на підприємствах машинобудування (на 53,7 %), металургійного виробництва та виробництва готових меблевих виробів (на 51,3 %). Інвестиції у розвиток добувної промисловості та у виробництво й розподіл електроенергії, газу та води скоротилися на 35,9 % та 20,2 % відповідно;
5) погіршення доступу підприємств до зовнішніх джерел фінансування. Головним джерелом фінансування інвестицій в основний капітал є власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких за 9 місяців 2010 р. було освоєно 64,3 % капіталовкладень (порівняно з 59,7 % за аналогічний період 2009 р.). Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень скоротилася на 2 % порівняно з аналогічним періодом 2009 р. і складала 13,6 %;
6) збільшення кількості підприємств-банкрутів. Станом на 1.09.2010 р. загальна кількість вітчизняних підприємств, що перебувають у процедурах банкрутства становила 14 517 підприємств [2].
Щодо кількості збиткових підприємств, то станом на 1.12.2010 р. 52,5 % вітчизняних підприємств було збитковими, тоді як станом на 1.12.2009 року цей показник складав 45,6 %. У промисловості частка збиткових підприємств складає 48,5 %. Однак, аналізуючи дані попередніх років, бачимо, що динаміка кількості збиткових підприємств не завжди була негативною, ця тенденція чітко простежується в останні роки.
Стратегічне управління фінансовою стійкістю суб’єктів господарювання в Україні здійснюють в умовах невизначеності, обумовленої низьким рівнем наукового прогресу, нестабільністю політичної ситуації, зростанням конкуренції на товарних і фінансових ринках, посиленням глобалізаційних процесів та дефіцитом інформації, а також за наявності різноманітних способів і варіантів перетворення можливостей у дійсність та багатоваріантності реалізації управлінських рішень.
Стратегія підприємства повинна спрямовуватися на розподіл фінансових ресурсів, які надходять у його розпорядження або є у нього з метою до¬сягнення високих результатів фінансово-господарської діяльності і забезпечення фінансової стійкості. У сучасних умовах при проведенні стратегічного менеджменту на підприємстві треба створити гнучку внутріш¬ню структуру управління підприємством. В сучасних умовах виокремлюють три головні стратегії забезпечення фінансової стійкості суб’єкта господарювання залежно від тенденцій розвитку економіки, життєвого циклу галузі, технологічного потенціалу та економічного стану підприємства, а саме [1, с. 385]:
• в умовах економічної кризи, інфляції, коли показники діяльності підприємст¬ва погіршуються, використовують стратегію подолання нестійкості або фінансової стабілізації;
• в умовах нестабільності обсягів продажів і прибутку, у галузях із стабільною технологією, коли керівництво задоволене станом свого підприємства, засто¬совують стратегію підтримки стійкості;
• прагнення підприємства до зростання обсягів продажу, підвищення рента¬бельності й інших показників ефективності діяльності забезпечує стратегія розвитку або стійкого зростання.
Напрями підвищення ефективності залучення фінансових ресурсів становлять зміст стратегії забезпечення фінансової стійкості суб’єктів господарювання. Пріоритетними серед них є: удосконалення механізму компенсації відсоткової ставки за залученими довгостроковими кредитами, спрямованими на модернізацію виробництва та впровадження енергоощадних технологій; розширення бюджетного фінансування пріоритетних галузей економіки; зниження податкових ставок для суб’єктів господарювання, які впроваджують ресурсоощадні та екологічно безпечні технології; проведення державної політики, спрямованої на здешевлення кредитів комерційних банків; удосконалення інформаційного забезпечення вітчизняних та іноземних інвесторів [3, с. 529].
Отже, спроможність підприємства вчасно здійснювати платежі, фі¬нансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою ліквідність в умовах стратегічної спрямова¬ності свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

1. Мисак Н. В. Стратегічні аспекти досягнення фінансової стійкості підприємства// Науковий вісник, - 2005, вип. 15.5. – С. 384 – 389.
2. Аналітика Національного інституту стратечічних досліджень при Президентові України: http://www.niss.gov.ua/articles/238/
3. Приймак І. І. Модель стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 37. - Львів, 2007. - С. 527-532.

Посилання: Економіка підприємства

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^