Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2013 » Саніна І.С. Особливості функціонування венчурних фондів в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
1-11-2013, 21:43

Саніна І.С. Особливості функціонування венчурних фондів в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2013

Ключовою ознакою процесу глобалізації кінця ХХ - початку ХХІ століття є формування єдиного світового інвестиційно-інноваційного простору, який характеризується масштабним транскордонним перетином капіталу й новітніх технологій. Одним із визначальних складників НТП та економічного зростання є інноваційна діяльність. Сьогодні економічне змагання за лідерство на світових ринках пов'язується виключно з інноваціями. Напрямом довготермінового економічного зростання більшості розвинених країн стає інноваційний шлях розвитку.
Одним із найбільш важливих механізмів, що забезпечує інноваційні процеси ресурсами для їх розвитку, слугує венчурне інвестування. Венчурний капітал відіграє важливу роль у прискоренні економічного зростання й створенні якісно нових робочих місць, оскільки сприяє розвитку нових високотехнологічних виробництв та виробленню нової високоякісної продукції.
Останні десятиліття переконливо показують: для ефективної роботи економіки будь-якої країни необхідна наявність злагодженого ланцюжка: "наука - технологія - виробництво - ринок". А досягти цього без використання індустрії венчурного бізнесу, тобто без створення приватних інвестиційних компаній, діяльність яких підтримується державними і суспільними фондами, не уявляється можливим. Венчурні компанії максимально сприйнятливі до чужих унікальних ідей, котрі мають відчутний ринковий потенціал. Тому проблема розвитку венчурної індустрії набула неабиякого значення в інноваційній сфері [5].
Венчурне інвестування в Україні за умов ефективного його запровадження здатне стимулювати розвиток виробництва високотехнологічних товарів, а також надати імпульс для розвитку науки, техніки, економіки загалом.
Проблемами розвитку венчурного інвестування в Україні зай¬маються такі вчені: Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук, І. Баранецький, В. Денисюк, О. Красовська та ін. Однак питання венчурного інвестування потребують подальших досліджень.
Відповідно до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", венчурний фонд - недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більше ніж на 50 % складаються з корпоративних прав та цінних папе¬рів, що не допущені до торгів на фондовій біржі або у торговельно-інформа¬ційній системі. В українському законодавстві розрізняють пайові та кор¬поративні венчурні ІСІ [1].
Суть венчурного капіталу знаходить прояв у механізмі венчурного фінансування, який передбачає дольову участь інвесторів у капіталі венчурної фірми шляхом придбання акцій через варанти, опціони або конвертовані цінні папери. Мета, яку переслідують інвестори, полягає в отриманні надприбутків від комерціалізації нововведення.
Венчурне фінансування традиційно відбувається у два етапи. На першому етапі акумулюють засоби з різних джерел корпорацій, пенсійних фондів, страхових компаній, приватних іноземних інвесторів, банків та фондів венчурного капіталу. На другому - кошти фонду розподіляють серед відібраних за результатами експертизи проектів [3].
Венчурними інвесторами можуть бути фізичні та юридичні особи, які вирішили вкласти гроші у компанії, що швидко розвиваються, шляхом придбання акцій цього підприємства.
Форми венчурного інвестування достатньо різноманітні, але специфіка українського постприватизаційного акціонерного капіталу диктує переважання інвестиційного кредиту - від вкладень в спеціально випущені під проект облігації до прямого інвестиційного кредитування через венчурні фонди.
Найчастіше функцію венчурних капіталістів в Україні виконують компанії з управління активами.
Основні сфери інвестування венчурних фондів: будівництво, торгівля, готельний і туристичний бізнес, переробка сільгосппродукції, страхування, інформатизація.
У провідних країнах розвиток венчурного бізнесу призводить до спря-мування інвестицій у високоризиковану інноваційну сферу, тоді як в Україні тенденції протилежні - існуючі венчурні фонди надають однозначну перева¬гу низько- та середньоризикованим короткотривалим операціям з фінансови¬ми активами та нерухомістю й поки слабо орієнтовані на "хай-тек" техноло¬гії. Український венчурний бізнес як такий є лише формаль¬но, а насправді відсутні його важливіші характеристики - інноваційна компо¬нента, ризикованість та класична орієнтація на інноваційні проекти, співпра¬ця з технопарками, бізнес-інкубаторами та ВНЗ [4].
Розвиненість фондового ринку - важливий чинник у розвитку венчурного бізнесу, тому що він забезпечує ліквідність венчурних інвестицій.
В Україні розвиток венчурної індустрії стримують такі негативні чин-ники: недосконала законодавча база; брак джерел фінансування інвестицій; нерозвиненість фондового ринку та відсутність гарантій для венчурного ін-вестора, які б обмежували його ризики; відсутність неформального сектору венчурного бізнесу, який представляють бізнес-агенти; несприятлива ситуація в секторі генерації наукових знань; відсутність фахівців у сфері венчурного менеджменту; слабкість інституту захисту інтелектуальної власності; загальна несприятлива державна політика щодо стимулювання інноваційних процесів.
Незважаючи на зазначені негативні моменти, в Україні є підстави спо-діватися на успіх, насамперед, через наявність галузей, що мають потенціал зросту й велику кількість перспективних проектів, які потребують фінансу-вання і є потенційно вигідними для венчурного інвестора. Тому першочерго-вою потребою є створення і реалізація ефективної державної політики стиму-лювання венчурного бізнесу з урахуванням провідного зарубіжного досвіду [5].
Індустрія інститутів спільного інвестування у 2013 р. показала продовження росту у секторі венчурних фондів. Активи ІСІ продовжували зростати винятково за рахунок венчурних фондів: сукупні – на 5 725 млн. грн. (+3.62%) до 164 052 млн. грн., венчурних ІСІ – на 6 414.03 млн. грн. (+4.33%) до 154 543 млн. грн. Врешті, венчурний сектор розширив свою частку ринку за активами до 94.2%. Інвестори ІСІ у квітні-червні вкладалися, головним чином, у венчурні ІСІ, де основну частку мали, без змін, юридичні особи-резиденти (зросла із 77.5% до 79.5%). Вони ж залишалися і найбільшими інвесторами на ринку в цілому (78.5%). Наростили вкладення у венчурний сектор і підприємства-нерезиденти та громадяни України [2].
Отже, в Україні останнім часом поступово зростає увага влади до венчурного бізнесу. Сьогодні вже напрацьовано низку законодавчих та нормативних актів, спрямованих на врегулювання інноваційної сфери, покращання інвестиційного клімату в державі. Створення належних умов для діяльності інвестиційних фондів дасть змогу Україні мати в їх особі ефектив¬ний механізм для розвитку ринку цінних паперів, які відіграють значну роль у міжгалузевому перерозподілі капіталу, підвищують стабільність фондового ринку, стимулюють внутрішнє і зовнішнє інвестування. Основна причина активності держави у сфері венчурного інвестування пов'язана з усвідомленням тих важливих функцій, які венчурний капітал ефективно виконує в сучасній ринковій економіці.
Венчурні фонди в Україні використовуються для оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, тоді як венчурне інвестування (або інвестування ризикового капіталу) у світі залишається одним із найважливіших джерел капіталу для компаній, швидкий ріст та розвиток яких постійно потребує додаткових зовнішніх інвестицій (як правило, це підприємства малого та середнього бізнесу).

Примітки:
1. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 № 2299-III
2. Сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу. – Режим доступу до сайту: http://www.uaib.com.ua/rankings_/vench/vench_vcha.html.
3. Венчурне інвестування: потенційні можливості розвитку / І. В. Костенок // Вісник економічної науки України. - 2011. - № 1. - С. 65-68
4. Михальський В.З. Проблеми і перспективи венчурного фінансування в Україні/В. З. Михальський // Вісник ЖДТУ. - 2011. - № 2 (56) - С. 212-214.
5. Ковалишин П.В. Формування та розвиток ринку венчурного інвестування України : монографія / П.В. Ковалишин. - Миколаїв : Вид-во МДАУ, 2008. - 302 с.

Посилання: венчурні фонди

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^