Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції державних фінансів 2014 » Дідківська А.В. Стратегічне планування забезпечення екологічної безпеки територій
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
27-05-2014, 22:16

Дідківська А.В. Стратегічне планування забезпечення екологічної безпеки територій

Категорія: Сучасні тенденції державних фінансів 2014

Дідківська А.В., 2014
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКЛМ-51с

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЙ

В умовах сьогодення надзвичайно актуальною є проблема безпеки людства. Негативні тенденції сучасності створюють реальну загрозу для його безпечного існування. Антропогенний вплив на навколишнє середовище призводить до зниження стійкості природних екосистем. Зростає тиск екологічних чинників на фізичний потенціал суспільства. Проблеми навколишнього середовища впливають на національний добробут й потенційні можливості держави. Національна й міжнародна безпека неможлива без урахування екологічного фактору. Тому сформувався новий напрям в екологічній сфері діяльності – екологічна безпека.
Поняття екологічної безпеки сформоване у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» в статті 50, згідно якого «Екологічна безпека це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей». Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів [1].
Стабільний розвиток нашої держави має бути забезпечений на основі пріоритетного урахування екологічного чинника. Нові підходи повинні враховувати необхідність об’єднання економічної ефективності і ресурсно-екологічної збалансованості. Це забезпечило б формування та послідовну реалізацію державної політики у сфері гарантування екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів, тобто цілеспрямованого переходу до екологічно орієнтованої моделі ринкової економіки [3].
На сучасному етапі спостерігається величезна загроза національній безпеці України в екологічній сфері. Беззаперечною є потреба у стратегічному плануванні екологічної безпеки територій.
Для створення міцного фундаменту стратегічного планування забезпечення екологічної безпеки територій необхідно використовувати низку чинників, серед яких чільне місце займають інституційні. До них можна віднести нормативно-правове забезпечення (закони, законодавчі акти, постанови, положення, накази тощо) та інститути забезпечення стратегічного планування.
Практикою законодавчого забезпечення планування екологічної безпеки займається Верховна Рада України, але підготовкою законопроектів і розробкою його теорії й методології екологічної безпеки та нормативно-методичним забезпеченням – численні вчені та експерти [2, с.135].
Інституційною основою здійснення стратегічного планування забезпечення екологічної безпеки територій є закони України «Про екологічну мережу України», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», Земельний кодекс України, Лісовий кодекс України та Водний кодекс України.
Стратегічне планування забезпечення екологічної безпеки здійснюється на території України шляхом створення програм розвитку регіонів нашої держави в екологічній сфері. Впродовж 2012 року затверджено регіональні програми охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській та Черкаській областях. У Закарпатській області щороку затверджується Програма реалізації природоохоронних заходів. У деяких областях створюється по 2-3 програми розвитку певного регіону.
Таким чином, стратегічне планування забезпечення екологічної безпеки територій на сучасному етапі знаходиться на стадії розвитку. Створюється багато програм розвитку регіонів, проте, вони не завжди є дієвими. Якби всі програми в екологічній сфері втілювались в життя, то вони забезпечували б підтримку нормального рівня екологічної безпеки територій і цим робили б вагомий внесок у розвиток національної екологічної мережі та екологічної безпеки України.

Література:
1. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/page3
2. Добрянська Л.О. Стратегічний потенціал екологічної безпеки: технологія економічного зростання : [монографія] / Л.О. Добрянська, Л.В. Жарова, Є.В. Хлобистов; за наук. ред. проф. Хлобистова Є.В. – Львів: Український бестселер, 2012. – 284 c.
3. Сосюра С.Г. Стратегічні орієнтири екологічної безпеки України та регіональні особливості захисту населення і територій від надзвичайних екологічних ситуацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics-of-nature.net/uploads/arhiv/2008/Sosjura.pdf. Добрянська Л.О., Жарова Л.В., Хлобистов Є.В.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^