Стратегічні орієнтири » Фінансові аспекти національної безпеки України » Бутрин Т.І. Теоретичні аспекти соціального страхування
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
29-03-2015, 19:53

Бутрин Т.І. Теоретичні аспекти соціального страхування

Категорія: Фінансові аспекти національної безпеки України

Бутрин Т.І.
Львівський національний університет ім. І. Франка

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Соціальне страхування — це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством [4, с. 31].
У науковій літературі термін "соціальне страхування" вживається разом або поряд з такими поняттями, як "соціальна справедливість", "соціальне забезпечення", "соціальний захист" та ін. Проблема їхнього застосування полягає в тому, що досі не розроблено єдиного підходу до визначення етимологічного значення і змісту цих понять. Так, укладачі тлумачного словника української мови трактують терміни "захист" та "забезпечення" як дію, наділяючи поняття "соціальне забезпечення" і "соціальний захист" ідентичним змістом [1, с. 52, 114].
У цивілізованій ринковій економіці держава зобов’язана захищати права громадян від негативних соціальних наслідків ринкової економіки, від соціальних ризиків, пов’язаних з втратою роботи, доходу та працездатності. Сучасна ринкова економіка створює адекватну систему соціального захисту населення, найважливішою ланкою якої є соціальне страхування.
Предмет соціального страхування включає комплекс трудових і соціальних відносин щодо соціального захисту працюючих громадян та членів їх родин у
випадку настання для них чисельних соціальних ризиків втрати працездатності чи місця роботи. Соціальне страхування розробляє категорії (понятійний апарат) і принципи побудови своїх економічних, соціальних та правових механізмів.
До завдань наукової дисципліни “соціальне страхування” входить:
– отримання об’єктивних знань щодо засобів, якості та рівня соціального
захисту працюючих громадян та членів їх родин;
– формування ціннісних орієнтирів у сфері організації солідарної
взаємодопомоги людей праці, тобто знань про механізми соціальної взаємної
підтримки в складних життєвих обставинах [2].
Соціальний захист населення як система, діюча в ринкових умовах, є комплексом нормативних актів, форм, методів та дій, що мають забезпечити:
• установлення передбаченого законом України періодично оновлюваного гарантованого прожиткового мінімуму. На його основі визначається нижня межа заробітної плати, формується система пенсій та допомоги, гарантується обслуговування в житлово-комунальній та соціально-культурній сферах;
• державні гарантії по оплаті найманої праці, встановленням її мінімального рівня, незалежно від об’єкта прикладання праці: у власному виробництві, кооперативі, асоціації, акціонерному товаристві або державному підприємстві;
• надання різних форм допомоги безробітним: виплати по безробіттю, організація громадських робіт, перепідготовка та отримання нової спеціальності, з якої є вільні робочі місця, створення умов для започаткування власної справи;
• державні гарантії щодо підтримки необхідного рівня життя малозабезпеченим
категоріям населення;
• індексування грошових вкладів населення у випадку зростання цін на товари та послуги;
• грошову компенсацію населенню при здійсненні реформ цін;
• розробку та законодавче врегулювання (затвердження) всього комплексу заходів, що представляють у всій повноті систему соціального захисту всього населення (працюючих, непрацюючих у працездатному стані, непрацездатних, пенсіонерів, інвалідів,підростаючого покоління, багатодітних матерів, неповні та малозабезпечені сім’ї) [3, с. 106].
Соціальне страхування як соціальна система ставить за мету визначення і створення загальнонаціональних пріоритетів і механізмів реалізації законодавчо закріплених соціальних, правових і економічних прав та свобод, соціальних гарантій громадян, і формування органів управління всіх рівнів, інститутів, а також соціальних служб, що забезпечують певний рівень соціального захисту населення від дестабілізуючих чинників (інфляція, безробіття, падіння виробництва тощо), досягнення соціально припустимого рівня життя населення [5, с. 122].
Таким чином, з вищезазначеного дійдемо висновку: предметом соціального страхування є економічні і правові відносини суб’єктів по формуванню і витраті фінансових засобів, призначених для захисту працюючого населення від соціальних ризиків, а також по організації медичної і реабілітаційної допомоги. Будучи соціальним інститутом з чітко зафіксованою метою, функціями і місцем у суспільній структурі, соціальне страхування діє в інтересах членів суспільства та дозволяє у випадку настання соціального ризику зберегти необхідні стандарти рівня та якості життя, тобто соціальний статус родин працюючих.

ЛІТЕРАТУРА
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [упоряд. В.Т.Бусел]. – К. : Перун, 2007. – 1736 с.
2. Роик В.Д. Социальное страхование: теоретические и методологические основи // Человек и труд. – 2005. – № 2.
3. . Скуратівський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. - К.: Вид-во УА Д У, 2003. - 265 с.
4. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення/Погляд з позицій системи прав, установ та принципів // Україна: аспекти праці. — 2003. — №1. — С. 31—34.
5. Короткий соціально-психологічний словник (для працівників служби зайнятості) / Укл. В.В. Синявський. – К., 1999. – 144 с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^