Стратегічні орієнтири » Фінансові аспекти національної безпеки України » Якимчук Ю.Ю. Роль соціального страхування в системі фінансової безпеки держави
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
29-03-2015, 23:04

Якимчук Ю.Ю. Роль соціального страхування в системі фінансової безпеки держави

Категорія: Фінансові аспекти національної безпеки України

Якимчук Ю.Ю., 2015
ЛНУ імені Івана Франка, ЕкфМ-52с

Роль соціального страхування в системі фінансової безпеки держави

Соціальне страхування є важливим елементом фінансової системи України. Це складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави.
Система економічної безпеки в країні передбачає захист населення від економічного тиску у вигляді професійних захворювань, безробіття, інфляції, невдачі в бізнесі. Тому люди вирішують проблему економічної безпеки за допомогою заощаджень і страхування. Існуючі численні урядові програми також спрямовані на досягнення економічної безпеки, включаючи соціальне страхування [1, с. 113].
Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я [2, c. 20].
Суть соціального страхування полягає в розподілі соціального ризику втрат чи зниження заробітку через незалежні від працівника обставини між роботодавцями і їх працівниками з покладанням на них обов’язку відраховувати страхові внески в цільові фонди соціального страхування [3, с. 32].
Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний.
З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.
Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.
В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.
Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розроблення таких юридичних норм, які забезпечили б страховикам наявність достатніх фінансових гарантій – з іншого.
Таким чином, необхідність страхового захисту зумовлена прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками [4].
Специфіка соціального страхування полягає в наступному:
– соціальне страхування є формою соціального забезпечення економічно активного населення від різних ризиків, пов’язаних із втратою роботи, працездатності і доходів, на підставі колективної солідарності відшкодування шкоди;
– особливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються з цільових внесків роботодавців і працівників при підтримці держави;
– соціальне страхування побудоване на принципі нежорсткої ефективності, при якій існує певна залежність страхових виплат від величини трудового внеску і страхового стажу;
– особливістю страхування є його тісний зв’язок між внесками й обсягом страхових послуг; розмір виплат у цьому випадку орієнтується на обсяг індивідуальних внесків;
– винагорода згідно з особистим вкладом і особистою відповідальністю визнається такою, що найбільше відповідає ринковим принципам справедливості;
– на відміну від приватного страхування, у соціальному страхуванні принцип ефективності поєднується з принципом об’єднання ризиків і колективної солідарності;
– важлива економічна функція соціального страхування полягає в створенні необхідних для відтворення трудових ресурсів;
– розвинуті системи соціального страхування здійснюють позитивний вплив на стан економіки і соціальний стан працюючих за допомогою функцій перерозподілу доходів, активного страхування заощаджень населення і збільшення його купівельної спроможності;
– соціальне страхування – невід’ємна частина політики держави в соціальній сфері;
– система соціального страхування визнається однією з передумов забезпечення соціальної справедливості в суспільстві, створення і підтримки політичної стабільності;
– система соціального страхування вимагає достатньо високого рівня організації суспільства і суспільної свідомості [5, с. 177-178].
Стабільність і ефективність функціонування сфери соціального страхування – обов’язкова запорука фінансової безпеки державних фінансів. Фінансова безпека сектору державних фінансів – це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів, державних цільових фондів (Пенсійного фонду та фондів соціального страхування) та ефективності використання бюджетних коштів [6, c. 112].
Індикаторами фінансової безпеки Пенсійного фонду та державних соціальних цільових фондів є наступні показники:
1) рівень дефіциту/профіциту Пенсійного фонду відносно ВВП – оцінює рівень розбалансованості Пенсійного фонду, який може впливати як на стан всієї фінансової системи, так і окремих її елементів (порогове значення – не більше 0,3%);
2) рівень виконання плану по доходах Пенсійного фонду – оцінює стан наповнення ресурсної бази Пенсійного фонду, можливий вплив на рівень його дефіциту (не менше 98%);
3) рівень виконання плану по видатках Пенсійного фонду – оцінює стан виконання річних зобов’язань Пенсійного фонду, можливий вплив на рівень його дефіциту та короткострокову грошову та цінову стабільність (не менше 98%);
4) рівень доходів Пенсійного фонду до ВВП – характеризує важливість Пенсійного фонду в фінансовій системі та показує рівень перерозподілу фінансових ресурсів через Пенсійний фонд (не більше 12%);
5) рівень видатків Пенсійного фонду – показує рівень перерозподілу фінансових ресурсів через Пенсійний фонд (не більше 12%);
6) рівень трансфертів із бюджету у доходах Пенсійного фонду – характеризує рівень залежності Пенсійного фонду від трансфертів з бюджету та рівень покриття власних видатків за рахунок власних ресурсів (не більше 23%);
7) рівень заборгованості Пенсійного фонду по пенсіях (не більше 5%);
8) рівень дефіциту державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – оцінює рівень розбалансованості державних соціальних цільових фондів, який може впливати як на стан всієї фінансової системи, так і окремих її елементів (не більше 0,3%);
9) рівень виконання плану по доходах державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – оцінює стан наповнення ресурсної бази фондів, можливий вплив на рівень їх дефіциту (не менше 98%);
10) рівень виконання плану по видатках державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – оцінює стан виконання річних зобов’язань фондів, можливий вплив на рівень їх дефіциту та короткострокову грошову та цінову стабільність (не менше 97,5%);
11) рівень доходів державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – характеризує важливість фондів у фінансовій системі та показує рівень перерозподілу фінансових ресурсів через фонди (не більше 2%);
12) рівень видатків державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – показує рівень перерозподілу фінансових ресурсів через фонди (не більше 2%)
13) рівень трансфертів із бюджету у доходах державних соціальних цільових фондів (крім Пенсійного фонду) – характеризує рівень залежності фондів від трансфертів з бюджету та рівень покриття видатків фондів за рахунок власних ресурсів (не більше 0,5%);
14) рівень заборгованості державних соціальних цільових фондів по соціальним допомогам – характеризує стан платоспроможності фондів (не більше 3%) [6, c. 116-117].
Cкладність оцінки фінансової безпеки сектору соціального страхування пов’язана з структурованістю об’єкта, що досліджується, а також із недостатнім розвитком систем статистичного спостереження за окремими компонентами цієї сфери. Подальша інтеграція всіх елементів сектору державного управління в індикаторну систему оцінки фінансової безпеки формуватиме системний погляд на економічні процеси в країні. Це, в свою чергу, підвищить якість моніторингу та аналізу стійкості фінансової системи, сприятиме прийняттю більш ефективних та узгоджених за всіма секторами економіки управлінських рішень, а також створить міцне підґрунтя для побудови у подальшому економетричної моделі фінансової системи України з метою оцінки її стійкості.
Важлива роль соціального страхування в системі фінансової безпеки визначає необхідність визначення шляхів досягнення рівноваги між економічною і соціальною частинами розвитку суспільства, які дали б можливість уникнути диспропорцій між ними та не дозволити соціальному захисту населення з механізму управління соціальними ризиками перетворитись в тягар, який стримує економічне зростання.
Список використаних джерел
1. Нечипорук Л.В. Місце страхування в системі економічної безпеки / Л. В. Нечипорук // Право і безпека. – 2002. – № 1. – С. 113-116
2. Горлач М.І. Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М.І. Горлач, В.Г. Кремень – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 840 с.
3. Сташків Б.І. Проблеми предмета та системи права соціального забезпечення: навчальне видання / Б.І. Сташків. – Чернігів, 2012. – 237 с.
4. Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях та відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. – 318 с.
5. Миронова Т.К. Право социального обеспечения и современные тенденции правового регулирования отношений в сфере социальной защиты: автореф.дисс. на соискание уч. Степени д-ра юрид. наук / Т.К. Миронова. – М., 2007. – 51 с
6. Шемаєва Л.Г. Концептуальні підходи до оцінки стану фінансової безпеки сектору державних фінансів України / Л. Г. Шемаєва // Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. – 2011. - № 1. – С. 111-118.

Посилання: 2015, соціальне страхування, фінансова безпека держави

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^