Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2016 » Червінка Ю. Проблеми вексельного обігу в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
29-10-2016, 18:05

Червінка Ю. Проблеми вексельного обігу в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2016

Львівський національний університет імені Івана Франка
Студентка групи ЕКФ-42с
Червінка Юлія

Вексель. Проблеми вексельного обігу в Україні.
Вексель - цінний папір, що підтверджує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання певного терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачеві). [1]
В Україні вексельний обіг регламентується такими законодавчими актами:
- Закон України " Про цінні папери та фондовий ринок " від 23 лютого 2006 року.
- Закон України " Про приєднання України до Жиневської конференції 1930 року ", якою запроваджено " Уніфікований закон про переказані векселі та прості векселі " від 6 липня 1999 року.
- Указ Президента України від 14 вересня 1994 року № 530/94 " Про випуск в обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності України ".
- Указ Президента України від 26 липня 1995 року " Про розширення сфери обігу векселів ".
- Постанова Правління Національного банку України від 28.05.2001 року № 403 " Про затверджння Положення про розрахункові палати для пред’явлення векселів до платежу ".
- Постанова Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508 " Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України ".
- Постанова Правління Національного банку України від 28.05.1999 р. № 258 " Про затвердження Положення про операції банків векселями "., реєстр № 653 від 01.06.1999 року. [2]
В Україні використовуються два види векселів:
1) простий; 2) переказний (тратта).
Простий вексель являє собою борговий цінний папір, який мі­стить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця випла­тити певну суму грошей при настанні певного терміну.
Переказний вексель — це борговий цінний папір, який міс­тить нічим не обумовлене письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив за пред'явленням або в день, указаний у векселі, певну суму гро­шей певній особі, або за наказом останньої, або пред'явникові векселя. [3]
Основні проблеми вексельного обігу в Україні:
-під час загальноекономічної кризи векселедавці намагалися погасити вексель не грошима, а товарами;
-часто векселі і зовсім відмовляються приймати, тому по­трібно дуже добре знати і дотримуватися процедури пред'яв­лення векселя до оплати й протесту;
-арбітражний суд не завжди може захистити права вексе­летримача, якщо він припустився грубої необережності;
-ділова порядність знаходиться не на найвищому рівні.
У процесі розвитку ринкових відносин та підвищення динамі­чності вітчизняної економіки вексель знову опиняється в центрі уваги з цілого ряду причин:
по-перше, він за своєю природою є цінним папером, який дає змогу оперативно розв'язувати багато складних господарських і фінансових проблем;
по-друге, комерційні банки та підприємницькі структури уже накопичили певний досвід проведення господарських операцій з використанням векселів;
по-третє, вексель розглядався урядом України як один із го­ловних засобів проведення взаємозаліків боргів підприємств ви­ходу з платіжної кризи;
по-четверте, якщо взяти до уваги значну кількість норматив­них актів, які регулюють порядок випуску та використання век­селів, то можна стверджувати, що в Україні вже створена опти­мально необхідна правова база для цього. Вона потребує дуже детального доопрацювання та доповнення, у тому числі з точки зору її узгодження з чинним законодавством. [2]
В Україні згідно з чинним законодавством:
-використовують векселі, а також виступають векселедав­цями, акцептантами, індосантами і авалістами тільки юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що визнаються такими відповідно до чинного законодавства;
-векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком век­селів Міністерства фінансів, Національного банку України та комерційних банків;
-вексельний бланк може заповнюватися друкованим та не дру­кованим способами;
-сума платежу за векселем обов'язково вказується цифрами та літерами;
-вексель підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи та засвідчують печаткою. [3]
Вексель є зручним фінансовим інструментом, використову­ваним переважно для надання коротко- та середньострокового комерційного кредиту, а також для проведення розрахунків. Сама форма векселя потребує обов'язкового чіткого додер­жання всіх специфічних формальних ознак векселя як цінного паперу.
Нині вексель займає певний достатньо широкий сегмент українського ринку цінних паперів. [2]
Список використаної літератури:
1. Маслова С.О, Опалов О.А. Навчальний посібник. - К.: " Каравела", 2003.
2. finansystam.ru Фінансовий ринок України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://finansystam.ru/uk/content/veksel-problemi-vekselnogo-obigu-v-ukrayini
3. Васильєва В.В. - Фінансовий ринок. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:http://p-for.com/book_331_glava_28_3._Veksel._Problemi_vekselnogo.html
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^