Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2017 » Калевська М.Р. Хеджування валютних ризиків
Информація до матеріалу
  • Переглядів: 1456
  • Автор: Kalevska
  • Дата: 31-10-2017, 21:11
 (голосов: 0)
31-10-2017, 21:11

Калевська М.Р. Хеджування валютних ризиків

Категорія: Фінансовий ринок 2017

Калевська М.Р., 2017
ЛНУ імені Івана Франка, ЕКФ-42с


Хеджування валютних ризиків

Актуальність теми. Дослідження проблеми хеджування валютних ризиків стає дедалі більш актуальним в економічній думці. Це спричинено тим, що хеджування валютних ризиків вже використовується в практиці ризик-менеджменту, проте його методологія ще не повністю розроблена.
Постановка проблеми. Валютний ризик в умовах ринкової економіки щороку стає все більш непередбачуваним для суб’єктів міжнародної діяльності. У зв’язку зі значними коливаннями курсу гривні щодо основних іноземних валют у період фінансової кризи особливої актуальності набувають проблеми управління валютними ризиками вітчизняних підприємств, чия господарська діяльність тісно пов’язана з укладанням експортних та імпортних контрактів. Даний вид ризику характерний для підприємств, які купують чи продають товари за іноземну валюту в Україні чи за кордоном, мають мережу філій і представництв за межами країни чи здійснюють операції з валютою. Донедавна в Україні управління ризиками застосовувалося на рівні окремих підрозділів підприємств, основне завдання яких полягало у скороченні витрат, викликаних коливанням валютних курсів. Сьогодні підприємства здійснюють як короткострокове, так і довгострокове управління валютними ризиками, застосовуючи фінансові та нефінансові стратегії хеджування. При цьому головним завданням вважається, з одного боку, зниження рівня ризиків від несприятливих змін обмінних курсів, а з іншого – отримання вигоди від сприятливої кон’юнктури на ринку.
Результати дослідження. Валютний ризик - небезпека збитків та можливих додаткових втрат при проведенні зовнішньоторговельних валютних та інших операцій у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти. Метою управління ризиком є отримання максимального прибутку за оптимального, прийнятного для підприємця співвідношення прибутку і ризику. Ризик – це фінансова категорія. Зниження величини ризику здійснюється через різні фінансові методи, такі як диверсифікація, лімітування, страхування, хеджування. Хеджування означає дію щодо зменшення або компенсації ризику. Хеджування – це операція, яка доповнює звичайну комерційну діяльність промислових і торгових фірм, сутність якої полягає у страхуванні проти різких змін ринкових цін. Хеджування валютних ризиків - це дії, спрямовані на зменшення небезпеки, пов`язаної з мінливістю валютних курсів. Сьогодні статистика розвинених західних країн свідчить, що деривативи для хеджування ризиків використовують 54,3% усіх фірм (валютні деривативи – 45,9%, деривативи на процентні ставки – 32%, товарні деривативи – 11,8%, інші види деривативів – понад 10%. Аналіз сформованої практики показує, що залежно від типу фінансового ризику зарубіжні фірми використовують різні види деривативів. Для хеджування валютного ризику 28,1% виробничих фірм застосовують валютні форвардні контракти, а 10,8% – свопи. Для хеджування процентних ставок 1,8% фірм використовують валютні форвардні контракти, 28,6% – свопи. Для хеджування цінового товарного ризику (на відміну від хеджування валютного та процентного ризиків) використовують ф’ючерси(3,l% фірм).
Основними інструментами хеджування прийнято вважати так звані фінансові деривативи, термінові біржові контракти – опціони, ф`ючерси і свопи.
Опціон дозволяє зафіксувати право купити або продати в майбутньому обраний актив за заздалегідь встановленою ціною.
Ф`ючерс дозволяє зафіксувати зобов`язання купити або продати в майбутньому обраний актив за заздалегідь обумовленою ціною.
Свопом або своповим контрактом називається угода про обмін потоку платежів від одних активів на потік майбутніх платежів від інших активів з певними інтервалами та в рамках встановленого періоду часу. В їх основі лежить одна загальна риса – всі вони представляють собою обмін вигодами, які отримуються певною стороною на певному ринку, в обмін на вигоди отримані іншою стороною на іншому ринку. Головною перевагою існування своп-контракту є те, що він дає можливість займачу вийти на найбільш вигідний для нього ринок, а потім використати своп-контракт для оптимального управління процентними платежами та валютними курсами.
Валютний своп полягає в купівлі валюти з одночасним її продажем, але з різними термінами поставки за наперед встановленим валютним курсом. Процентний своп – це договір між двома сторонами, який стосується обміну грошових потоків, подібних до тих, які виникли б, якщо вказані сторони замість цього обмінялись еквівалентними грошовими вартостями активів різних типів.
Висновки. Отже, похідні фінансові інструменти - свопи, опціони, форварди та ф’ючерси з’явились на євроринку в 70 - х роках і стали органічним доповненням до основних фінансових інструментів. Вони сприяють ефективнішому управлінню фінансовими ризиками, безпечнішому фінансовому посередництву на міжнародному ринку.
Хеджування ризику зміни валютного курсу дає додаткові переваги:
– дає змогу не витягувати з обороту компанії значні кошти;
– дає можливість «заморозити» рівень валютного курсу, що за несприятливої кон’юнктури ринку допоможе зберегти свої кошти.
Список використаної літератури

1. Щеголева Н.Г. Валютные риски коммерческого банка: экономическое содержание и стратегии регули-
рования. 2014. – С. 264-271.
2.Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник., – 4-те вид. – К.: Т-во Знання, КОО, 2007, – с.409
3. Петрашко Л.П. Валютні операції: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2009.

Посилання: хеджування

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^