Стратегічні орієнтири » Фінансовий ринок 2020 » Мозіль М.В. Саморегулівні організації на ринку фінансових послуг в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
30-10-2020, 22:41

Мозіль М.В. Саморегулівні організації на ринку фінансових послуг в Україні

Категорія: Фінансовий ринок 2020

Мозіль М.В., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-42с

Саморегулівні організації на ринку фінансових послуг в Україні

Стрімкий розвиток фінансового ринку в Україні зумовлює потребу в ефективному оновленні механізмів регулювання.

Як показує світовий досвід, ринок фінансових послуг ефективно розвивається тоді, коли враховується принцип оптимальності державного регулювання: держава регулює діяльність учасників ринку лише у випадках, коли це абсолютно необхідно, в інших же випадках вона делегує частину своїх повноважень професійним учасникам ринку, які об'єднуються у саморегулівні організації [1, с. 247].

Саморегулівна організація (далі СРО) — неприбуткове об’єднання фінансових установ, створене з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринків фінансових послуг, на якому делегуються відповідними державними органами повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та сертифікації фахівців ринку [4, с. 76].

Згідно з розподілом саморегулівних організацій за видами господарської діяльності, найбільш прогресивним у створенні інституту саморегулювання є фондовий ринок та ринок фінансових послуг.

Для забезпечення ефективної системи регулювання та контролю на ринку цінних паперів за ініціативою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку були утворені саморегулівні організації ринку цінних паперів, які об'єднують професійних учасників ринку цінних паперів за видами діяльності, а саме: зберігачів та депозитаріїв, торговців, реєстраторів, а також інвестиційних керуючих.

До таких організацій належать:
1. Асоціація «Українські фондові торговці» (АУФТ);
2. Професійна Асоціація учасників Ринків капіталу та Деривативів (ПАРД);
3. Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу (УАІБ).

Для набуття статусу СРО об’єднання професійних учасників фондового ринку повинно відповідати таким вимогам:
− об’єднувати більше 75 відсотків професійних учасників фондового ринку за одним з видів професійної діяльності;
− мати затверджені внутрішні документи СРО (внутрішні правила СРО, Правила (стандарти) професійної діяльності на фондовому ринку, інші внутрішні документи СРО) для реалізації визначених Статутом об’єднання функцій;
− керівник та заступники керівника виконавчого органу СРО, керівники структурних підрозділів СРО не можуть перебувати у трудових відносинах із членами СРО та прямо або опосередковано бути пов’язаними відносинами контролю з членами СРО, мати судимість за корисливі чи посадові злочини, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, та повинні мати стаж роботи на фондовому ринку не менше п’яти років [4, с. 79].

Основними завданнями СРО є:
− встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами;
− встановлення норм та правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців-членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організацій;
− розробка та здійснення заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації;
− сприяння здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної
організації [2].

Особливості утворення, діяльності та припинення СРО в Україні нині врегульовані на рівні галузевого законодавства. Зокрема, це закони України «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» тощо [3, с. 492].

Переваги саморегулівних організацій полягають у тому, що представники професійних видів діяльності ґрунтовніше знайомі зі специфікою відповідного сегмента фінансового ринку, ніж державні службовці, а відтак їхня діяльність є ефективнішою. Саморегулівні організації забезпечують розробку ефективних правил, їх дотримання, своєчасне внесення змін і доповнень до них відповідно до зміни ринкових умов. Окрім того, з держави знімаються надмірні функції й відповідно знижуються державні витрати, загалом знижується гострота проблем, пов'язаних з бюрократизацією і корупцією.

Отже, саморегулювання є тим засобом, який зсередини оптимізує управління та сприяє розвитку ринку фінансових послуг. Продуктивно діюча система саморегулювання створює додаткові механізми для розвитку учасників ринку шляхом введення єдиних правил і стандартів діяльності, а також комплексного розв'язання проблемних питань з урахуванням точки зору всіх суб’єктів ринку.

Список використаних джерел:
1. Близнюк О.П. Ринок фінансових послуг: навч. посібник для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 072 Фінанси, банківська справа та страхування / О.П. Близнюк, О.М. Іванюта. – X.: ХДУХТ, 2017. – 255 с.
2. Офіційний сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/fund/sro
3. Січко С.М. Саморегулівні організації як необхідний елемент функціонування фінансового ринку / С.М. Січко // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2018. – № 17. – С. 490-496.
4. Яворська О С. Саморегулівні організації на ринку цінних паперів / О.С.Яворська // Університетські наукові записи. — 2013. № 4 (48) — с. 75 — 81.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^