Стратегічні орієнтири » Фінанси COVID-19 » Ціпкайло Г.О. Ризики впливу COVID-19 на економіку України та процес її одужання від "коронакризи"
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
23-12-2020, 21:31

Ціпкайло Г.О. Ризики впливу COVID-19 на економіку України та процес її одужання від "коронакризи"

Категорія: Фінанси COVID-19

УДК 336
© Ціпкайло Г. О., 2020
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-44с

РИЗИКИ ВПЛИВУ COVID-19 НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ПРОЦЕС ЇЇ ОДУЖАННЯ ВІД «КОРОНАКРИЗИ»


Коронавірус SARS-CоV-2 увійде в історію не лише через системність і непередбачуваність впливу на організм людини та стрімке поширення у глобальному вимірі. Це один із перших випадків, коли суто біологічний чинник спричинив практично відокремлене життя у соціальній площині та виявив надпотужну дієвість у впливі на політико-правову, соціально-економічну сфери, міждержавні відносини та уклади життя, що отримало в експертному середовищі назву «коронакриза». Причому цей вплив відбувся не лише на національному рівні, але і в світовому масштабі.
Нові спалахи COVID-19 залишаються одним з найбільших короткострокових ризиків для будь-якої економіки. Якщо вірус поширюватиметься агресивно, а прогрес у терапії та створенні вакцин не буде достатнім, існує загроза повторних локдаунів з усіма їхніми негативними наслідками. У такому разі падіння глобальної економіки може бути на 0,75% глибшим, а відновлення наступного року – на 3 п.п. слабшим.
Але коронавірус – не єдиний ризик для світової економіки. Наприклад, закриття зовнішніх фінансових ринків (як у березні) може призвести до боргової кризи в окремих країнах і ще більше уповільнить їхню економічну діяльність. Однією з них, очевидно, є й Україна: у бюджеті на наступний рік заплановано випуск єврооблігацій на $3 млрд.
Утім рецесія загрожує також і банкрутством компаній, наслідком чого стане втрата робочих місць, доходів і подальше послаблення внутрішнього попиту. Відновлення економіки може також уповільнитися через посилення соціальних заворушень, таких як расові протести в США, геополітична напруженість, торгові конфлікти між США та Китаєм.
Щодо ситуації у вітчизняній економіці, то режим запровадження владою карантинних обмежень, тобто суттєвої зупинки функціонування економіки країни, призвів до різкого обвалу економічних показників: експерти прогнозують, що наслідки будуть не менш руйнівними, аніж у 2008-2009 роках. Хоча Україна пережила мабуть ще більш серйозне випробування у період 2014 та 2015 років – саме на цей час, окрім зміни вектору розвитку економіки, прийшлася ще й військова агресія з боку Росії.
Насправді Україна в нинішньому стані має не найгірші економічні показники. Нацбанк поки що контролює ситуацію на внутрішньому фінансовому ринку: маємо не високий рівень інфляції, не надто перекредитовану економіку та можливості для подальшого зростання ВВП. Втім ключові ризики залишаються тими ж самими, що й у минулі роки – слабка, залежна від ситуації на зовнішніх ринках економіка, відсутність суттєвих інвестицій та потужного розвитку малого і середнього бізнесу, суттєві кредитні зобов’язання тощо.
Як не парадоксально, але знову ж таки – сила української економіки – в її слабкості. Значний відсоток тіньового сектору, контрабанда, валютні перекази українських заробітчан з-за кордону, відсутність потужних промислових гігантів у вітчизняній економіці – всі ці фактори можуть навпаки, допомогти українській економіці вижити під час кризи. Утім, цей процес, скоріше, носитиме хаотичний характер і нічого спільного із продуманим планом дій для мінімізації кризових явищ – не має. Так, неконтрольованість та некерованість процесами – одні з найбільших викликів для національної економіки.
Високими ризиками для української економіки під час світової кризи є також імовірність суттєвої девальвації національної валюти та ще більшого поглиблення проблеми із безробіттям. Всі інші явища – падіння промислового виробництва, інфляція, відсутність надходжень до бюджету – додаткові фактори масштабної кризи.
Найбільш вірогідний сценарій у випадку стрімкого падіння світової економіки для українських реалій – дефолт та повна перебудова фінансового і промислового секторів. Проте не варто забувати про ще одну суттєву локальну проблему – воєнну агресію Росії та можливість розгортання нових військових дій на Сході України.
Наразі найбільш вдалий рецепт протистояння кризі – впровадження реформ та виконання зобов’язань, взятих на себе в рамках співпраці із МВФ. А ще – залучення інвесторів та пошук нових ринків збуту.
Позитивним є те, що на відміну від 2008-2009-х років, зараз українська економіка дещо розширила спектр галузей, якими може «перекривати» надходження валюти на внутрішні ринки. Однак потужного зростання промислового виробництва за останні 10 років – так і не сталося.
Ще один поштовх, який світова криза може надати українській економіці – зміна самої структури наповнення та витрат з державного бюджету. Окрім розвитку банківського сектору, потрібно внести суттєві зміни до системи пенсійного забезпечення та загалом – змінити ставлення до соціальних виплат.
Отже, одужання від коронакризи передбачає в Україні не лише подолання вірусних загроз, а й відбудову динамічної та адаптивної до нових ризиків економіки, яка спроможна забезпечити необхідну якість економічного зростання.


Список використаних джерел:

1. Офіційний веб-сайт Національного інститут стратегічних досліджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://niss.gov.ua/en
2. МВФ: вихід після коронакризи буде складним, а її наслідки відчуватимуться роками [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lb.ua/economics/2020/10/15/468132_mvf_vihid_pislya_koronakrizi_bude.html
3. Нова світова економічна криза: чи впорається Україна з викликами? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2020/03/05/kolonka/aleksandr-radchuk/ekonomika/nova-svitova-ekonomichna-kryza-chy-vporayetsya-ukrayina-vyklykamy

Посилання: COVID-19, ризики для економіки, сценарій одужання економіки

Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^