Стратегічні орієнтири » Антикризове управління 2021 » Гостра Є.І. Системи антикризового регулювання страхової діяльності в Національній економіці України
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
13-04-2021, 01:17

Гостра Є.І. Системи антикризового регулювання страхової діяльності в Національній економіці України

Категорія: Антикризове управління 2021

Львівський національний університет ім. І. Франка
Гостра Є.І.
ЕКДМ-51с


Антикризове регулювання національної економіки — це процес цілеспрямованого впливу органів державного управління на упередження, недопущення та мінімізацію негативних наслідків кризових явищ з метою забезпечення сталого економічного розвитку.
Антикризове регулювання розглядається у двох аспектах:
1) як складова державного регулювання економіки, що являє собою сукупність методів, форм та засобів впливу держави на соціально-економічну систему з метою реалізації макроекономічних цілей;
2) як функція державного управління, що реалізується через проведення антикризової політики, спрямованої на вирішення проблем економічного розвитку.
Суб'єктами антикризового регулювання національної економіки є органи державного управління: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Міністерства, відомства та комітети, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування [1].
Більшість авторів акцентують увагу на антикризовому управлінні суб’єктами господарювання будь-якого виду діяльності.
Проте діяльність страхових компаній має свої особливості.
Антикризове регулювання страхової діяльності здійснюється на різних рівнях
економічної системи (макро, мікро) і на всіх етапах її розвитку:
- у стандартних умовах – при яких обов’язковим є превентивне антикризове
управління, що передбачає розробку і реалізацію системи управлінських рішень, які
дозволяють у випадку виникнення симптомів кризи не допустити падіння
платоспроможності страхової компанії;
- у передкризовій ситуації;
- в період кризи;
- в період післякризового розвитку.
Заходи антикризового регулювання страхової діяльності можна класифікувати з
урахуванням поділу на рівні і етапи розвитку економічної системи.
Заходи антикризового регулювання на макрорівні:
1) Стандартні умови: контроль входу, нагляд за бізнесом, єдина статистична база (кодифікація), фінансовий моніторинг, гарантійний фонд;
2) Передкризова ситуація: стрес-тестування, контроль тарифів, контроль інвестицій, контроль угод М&А"(злиття і поглинання);
3) Криза: контроль виходу, фінансування, субординовані кредити, субсидування, зниження податкового навантаження;
4) Посткризовий розвиток: стимулювання (податкові та інвестиційні пільги, держконтракти тощо), розвиток інфраструктури.
Заходи антикризового регулювання на мікрорівні:
1) Стандартні умови: контроль ризиків, стандарти корпоративного управління, внутрішній аудит, атестація кадрів;
2) Передкризова ситуація: діагностика фінансового стану, клієнтоорієнтована політика, покращення сервісу;
3) Криза: тимчасова адміністрація, план відновлення платоспроможності, контроль витрат, консервативна політика;
4) Посткризовий розвиток: маркетингова політика, нові технології, нові ринки, розвиток регіональної мережі.
Заходи, узагальнені в таблиці, можуть в тій чи іншій мірі застосовуватися на різних етапах і рівнях антикризового управління. Однак у певній ситуації (етапі або рівні) значення того чи іншого заходу посилюється і займає одну з пріоритетних позицій [2].
У 2020 році була представлена нова модель майбутнього регулювання страхового ринку України.
Дана модель включає такі пункти як:
-оптимізація процедури ліцензування;
-посилення вимог до платоспроможності страхових компаній (Національний банк планує встановити такі вимоги до статутного капіталу: 32 млн грн для страховиків, які здійснюють страхування інше, ніж страхування життя ("non-life"); 48 млн грн для: страховиків, які здійснюють страхування життя ("life"); страховиків, які здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, за ризиками відповідальності, страхування кредиту та поруки; спеціалізованих перестраховиків.);
-удосконалення пруденційного нагляду (НБУ здійснюватиме проактивний ризик-орієнтований пруденційний нагляд за фінансовими установами. Ключовою метою буде оцінка поточної та майбутньої платоспроможності і виявлення наявних та потенційних ризиків для платоспроможності на ранніх етапах для вчасного вжиття відповідних заходів.);
-посилення нагляду за захистом прав споживачів та дотриманням належної ринкової поведінки (Захист прав споживачів передбачатиме систему законодавчих та регуляторних вимог щодо уникнення реалізації страховиками та посередниками продуктів, які не відповідають потребам клієнтів; оманливих практик з урегулювання претензій; обіцяння нереалістичних вигод; неповного розкриття реальної вартості продуктів; оманливої реклами та практики стимулювання продажів.);
-посилення фінансового моніторингу (Нагляд у сфері фінансового моніторингу буде ризик-орієнтованим. НБУ перевірятиме, чи створено у страховій компанії систему, здатну належно виявляти, контролювати та управляти ризиками відмивання/фінансування тероризму, зокрема забезпечити своєчасне виявлення підозрілих операцій клієнтів.).
Також, Національний банк використовуватиме власну автоматизовану систему звітності із застосуванням сучасних технологій та стандартів інформаційної безпеки [3].

Список використаних джерел:
1. Антикризове регулювання національної економіки: теорія і практика: [монографія] / А.А. Олешко; Національний університет ДПС України. — Ірпінь: Видавництво НУДПСУ, 2012.
2. Антикризове регулювання страхової сфери / Г. А. Насирова // Ефиктивне антикризове управління 2011. – № 2 (65)
3. Майбутнє регулювання ринку страхування в Україні – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/White_paper_insurance_2020.pdf?v=4.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
Июнь 2020 (3)
^