Стратегічні орієнтири » Сучасні тенденції фінансового ринку 2011 » Ладичко У.Б. Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
14-11-2011, 22:21

Ладичко У.Б. Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні

Категорія: Сучасні тенденції фінансового ринку 2011

УДК 336
© Ладичко У.Б., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

Проблеми та перспективи розвитку фінансового ринку в Україні

Ключові слова: фінансовий ринок, фінансові ресурси, фінансові послуги.
На сучасному етапі розвитку економіки України фінансовий ринок є найбільш ефективною формою її організації та ,,нервовим центром”економічного організму. За станом фінансового ринку можна судити про ,,здоров’я” економіки, впливаючи на фінансовий ринок, можна керувати економічною активністю суспільства. Сучасний фінансовий ринок — це винятково складна структура з великою кількістю учасників — фінансових посередників, які оперують з різноманітними фінансовими інструментами і виконують широкий набір функцій з обслуговування й управління економічними процесами. А проте це ринок, на якому присутні продавці й покупці, є товар, що продається і купується. Але товар цей особливий — це гроші, надані в користування: тимчасово — у формі позик під зобов’язання, або назавжди — під акції [3]. Фінансовий ринок виконує надзвичайно важливі функції в ринковій економіці. Він є забезпечувальною структурою, насамперед для фінансів суб’єктів господарювання, які є базовою сферою фінансової системи. Їх фінансова діяльність розпочинається з формування ресурсів. Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні підприємствам належних умов для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Тому дедалі актуальним стає питання проблем і перспектив розвитку фінансового ринку в Україні [5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про великий інтерес вітчизняних науковців до функціонування ринку фінансових послуг. Вивченням поняття, проблем формування та перспектив розвитку вітчизняного фінансового ринку займались такі вчені як: Деревко О.М., Кириченко О.Д., Опарін В.М., Полотенко Д.В. [1-4].
Виклад основного матеріалу: На сьогоднішній день на ринку фінансових послуг існує безліч проблем, які потребують негайного вирішення.
Проблема українського ринку фінансових послуг полягає у відсутності в нього фінансових ресурсів для забезпечення інвестиційного попиту з боку реального сектору економіки. Відповідно вирішення цієї проблеми передбачає створення умов, які б дозволили додатково залучити внутрішні фінансові ресурси, зокрема, заощадження населення та ,,тіньовий капітал”, до інвестиційної діяльності, а також створити привабливі умови для іноземних інвесторів.
Отже, основною проблемою є проблема мобілізації ресурсів. Здійснюють мобілізацію фінансових ресурсів по-перше, це банки. Однак банків в Україні занадто багато (близько 180), тому фінансові ресурси є досить розпорошеними. Крім того значна частина коштів сьогодні перебуває в безготівковій формі, обслуговуючи ,,тіньовий” капітал та у формі заощаджень населення поза банками. По-друге, акумулюванням та інвестуванням фінансового капіталу займаються різноманітні учасники фондового ринку: інвестиційні компанії та фонди, трастові компанії (довірчі товариства) [1].
Слабкість фондового ринку України виражається в таких основних моментах:
1.Недостатня ліквідність фондового ринку;
2.Переважання державних цінних паперів;
3.Недостатня прозорість діяльності емітентів та професійних учасників ринку;
4.Нерозвиненість правової бази, неадекватність її сучасним вимогам діяльності на ринку фінансових послуг;
5.Низький технологічний рівень функціонування ринкової інфраструктури;
6.Низький рівень корпоративної культури;
7.Недостатня обізнаність більшої частини населення з питань фондового ринку.
Недостатня ліквідність українського фондового ринку пояснюється малими обсягами фінансових потоків, які обертаються на ньому. Ліквідність фондового ринку визначається тим, наскільки він може забезпечити достатній попит на певні цінні папери. На сьогоднішній день ліквідність фондового ринку досить низька.
Одною з найбільших проблем залишається прозорість фондового ринку. Адже на сьогоднішній день більшість операцій з купівлі - продажу цінних паперів (більше 90%) відбуваються поза біржами [2]. За таких умов неможливо забезпечити потенційних учасників ринку цінних паперів необхідною інформацією, порушуються умови чесної конкуренції.
На нашу думку, ринок фінансових послуг є інфраструктурою, яка вимагає комплексного підходу до вирішення своїх проблем. Необхідно поставити перед собою стратегічне завдання та розробити конкретні заходи по його виконанню.
Основним напрямками удосконалення фондового ринку є:
1.Удосконалення базового спеціального законодавства. У першу чергу це є справою законодавчих органів влади. Для активізації роботи законодавчого органу в цій сфері необхідно сприяти участі в розробці нових законів і самих учасників ринку, влаштовуючи відкриті обговорення в засобах масової інформації. Такий підхід буде найбільш демократичним, та забезпечить більш повне врахування усіх потреб ринку фінансових послуг.
2.Забезпечення виконання вимог законодавства усіма учасниками фондового ринку.
3.Створення дієвої системи розкриття інформації емітентами цінних паперів.
4.Упорядкування і підвищення ефективності інфраструктури фондового ринку.
5.Вжиття заходів для залучення емітентів та інвесторів до взаємодії на організованих фондових ринках
6.Розвиток інститутів колективного інвестування.
Щодо вирішення проблеми мобілізації заощаджень населення і спрямування їх на задоволення інвестиційних потреб економіки існує декілька шляхів. Залучати кошти населення можна через банківські установи, через створення пенсійних фондів та шляхом розвитку системи спільного інвестування [4].
Отже, за умов глобальної інтеграції ринків фінансових послуг надзвичайно важливим завданням для кожної країни є забезпечення функціонування конкурентноспроможного ринку фінансових послуг, і, зокрема, фондового ринку. Фінансування інвестицій в реальний сектор через канали ринку цінних паперів і залучення на ці цілі не спекулятивних вітчизняних і іноземних капіталів повинно стати найважливішим джерелом нового етапу промислового підйому. Замість ринку з величезною перевагою державних цінних паперів повинен з'явитися фондовий ринок економічного зростання. Розвиток ринку фінансових послуг передбачає стратегічної постановки завдань та підтримки їх виконання як з боку урядових, так і неурядових організацій. Розвиток інфраструктури фінансових ринків вимагає об’єднання зусиль держави та професійних учасників цих ринків з метою забезпечення необхідного ресурсного потенціалу перетворень. Лібералізація функціонування ринків фінансових послуг передбачає створення умов для більшої самостійності та незалежності від держави їх учасників. Особливу увагу необхідно приділити просвітницькій діяльності серед населення України, яка б забезпечила підтримку впроваджуваних заходів населенням, підвищення його інвестиційної активності тощо.
Висновок: На сьогоднішній день існує багато невирішених проблем в сфері функціонування фінансового ринку, як теоретичного, так і практичного характеру. Від ефективності їх вирішення залежить подальший розвиток вітчизняної економіки, тому що фінансовий ринок має важливе значення в системі суспільного відтворення. Фінансовий ринок є важливою складовою ринкової економіки, оскільки саме з його допомогою відбувається розподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів між основними секторами економіки. Наявність фінансового ринку та фінансових інститутів, що забезпечують його функціонування, допомагає мобілізувати великий обсяг заощаджень, що є необхідним для розширеного відтворення. В системі грошового кругообігу фінансовий ринок посідає важливе місце: через нього здійснюється переміщення заощаджень домогосподарств до суб’єктів господарювання; за допомогою фінансового ринку уряд може залучити додаткові кошти для структурної перебудови економіки, підвищення її рівня функціонування, покращення соціальної сфери тощо; за допомогою фінансового ринку здійснюється вирівнювання дисбалансу грошових потоків, що виникає внаслідок різниці експорту та імпорту.
Список використаних джерел:
1. Деревко О.М. Шляхи підвищення рівня капіталізації банківського сектору // Банківська справа. – 2009. – №1. – С. 76-83.
2. Кириченко О.Д. Діяльність українських інвестиційних банків // Банківська справа. – 2009. – №2. – С. 57.
3. Опарін В.М. Фінанси (Заг. теорія): Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2008. – 240с.
4. Полотенко Д.В. Банківська система України в умовах функціонування іноземних банків // Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 91-94
5. Чернявский А. Д. Организация управления в условиях рыночных отношений: Учеб. пособие. – К.: МЗУУП, 2008. – 298с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^