Стратегічні орієнтири » Чинники формування інститутів фінансового ринку » Задорожна Т.В. Оцінка та перспективи формування національної моделі корпоративного управління
Информація до матеріалу
 (голосов: 0)
27-12-2011, 03:36

Задорожна Т.В. Оцінка та перспективи формування національної моделі корпоративного управління

Категорія: Чинники формування інститутів фінансового ринку

УДК 336
© Задорожна Т.В., 2011
ЛНУ імені Івана Франка, Екф-47с

Оцінка та перспективи формування національної моделі корпоративного управління


Питання корпоративного управління в Україні набуває все більшої актуальності. Так як, хоча б невеликі зрушення в бік підвищення його ефективності, за допомогою акціонерів, формує покращену думку інвесторів стосовно даного акціонерного товариства, в порівняні з іншими. В основному, це реалізується за дотримання компанії належних стандартів корпоративного управління, що можуть, в свою чергу досягти через зменшення вартості зовнішніх фінансових ресурсів, які вони використовують в своїй діяльності а, отже, зниження вартості капіталу в цілому.
Тому доцільним було б формування національної моделі корпоративного управління. Однак, досвід показує, що ні в одній країні з перехідною економікою не існує законодавства з корпоративного управління в широкому розумінні, з урахуванням усіх супутніх нормативних актів, яке можна було б оцінити як високорозвинене.
Більш поглиблене дослідження світового досвіду має стати наступним етапом у розробці національного кодексу принципів корпоративного управління з перспективою запровадження його в дію на рівні окремих корпоративних суб'єктів. Це має сприяти розвиткові та вдосконаленню як внутрішньої , так і зовнішньої сфери корпоративних відносин і відповідно – зростанню довіри до вітчизняних корпоративних суб'єктів на міжнародному рівні.
Як відомо, у розвинутих країнах світу існують різні моделі корпоративного управління. На даний момент дослідники виділяють три основних моделі управління корпораціями в країнах з розвиненою ринковою економікою. Це англо-американська модель, японська модель і німецька модель. І якщо порівняти ознаки названих моделей корпоративного управління з показниками української, то можна виділити спільні характеристики національної і японської моделі, так як обидві є банківсько-орієнтовані.
Проте, існують особливості сучасної вітчизняної моделі корпоративного управління, і основними можна вважати:
1) наявність досить великої частки держави в акціонерному капіталі (що визначає корпоративні права держави) та її переважне право на управління (включаючи некорпоративні методи);
2) дуже велика роздрібленість акціонерного капіталу між громадянами країни, які стали власниками несвідомо;
3) висока концентрація власності в фінансово-промислових групах ;
4) особлива поведінка інсайдерів на використання грошових потоків і факторів виробництва для особистого збагачення не залежно від інтересів акціонерів;
5) незначний вплив таких зовнішніх механізмів контролю, як аудит, банки, ринок цінних паперів;
6) інформаційна закритість корпорацій;
7) багато підприємств використовують механізми корпоративного управління лише формально.
Говорячи про правильно побудовану систему корпоративного, можна сказати не лише про уникнення втрати активів компанії, але й розглянути її, як гарант фінансовій прозорості, підзвітність компанії і відповідальності інвесторів.
Американські експерти виділяють шість основних взаємопов’язаних принципів, що формулюють правила стосовно:
1) змісту звітності;
2) прозорості діяльності;
3) справедливого ставлення до акціонерів;
4) методики голосування;
5) розробки кодексів практики корпоративного управління компанією;
6) стратегічного плануванням зростання вартості акціонерів .
Американські принципи управління є загальновизнаними стандартами корпорацій розвинених країн, з урахуванням особливостей національного менеджменту.
Для країн, у яких відбувається рух до ринкової економіки, наведені принципи управління були адаптовані Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з метою охопити різні існуючі моделі управління та врахувати те, що корпоративне управління так само, як і ринки капіталу та контролю, перебувають в стадії становлення. Очевидно, що повна реалізація наведених принципів корпоративного управління призведе до приведення моделі в ідеальний стан, який не досягнуто жодною країною. Модель має у своєму розвитку лише прямувати і наближатися до ідеального стану, який, по суті, є оптимальною формою взаємодії учасників корпоративних відносин.
На даному етапі фахівцями досліджено, що впровадження національних стандартів корпоративного управління в Україні перебувають на початку свого просування до ідеального стану.

1. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. Харків: Еспада, 2003. – 688 с.
2. Сірош М.В. Особливості, механізми та етапи формування моделі корпоративного управління в Україні // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000. – №10.
3. Євтушевський В.А. Корпоративне управління: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 406с.
Дорогий відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Рекомендуємо Вам зареєструватися або ввійти на сайт під своїм ім'ям.

Архів новин

Май 2021 (4)
Апрель 2021 (8)
Декабрь 2020 (17)
Ноябрь 2020 (16)
Октябрь 2020 (83)
Сентябрь 2020 (15)
^